Літні фарби
Ось і прийшло пекуче літо, Вже майже не співає соловей, Піони, лілії, іриси квітнуть; Але від спеки не рятує тьма ночей. Вогняне сонце у зеніті сяє, Проходу не дає настирна комашня; Зозуля сіра безтурботно скрізь літає, Й бугай в очеретяну дудку дує дорання. В гнізді клекочуть на даху лелеки, Реве на прив'язі покусана корова. І шепіт із ланів беззвучний і далекий В повітрі роздається знову й знову.
2020-10-29 06:08:28
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2339
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2374