Пісня
Генрі крадієць сенсу
Мій Особистий Протест Волі Прапора Чорного Догори Особистості Болі Час від часу Секунда до секунди Припів Це мій протест проти людства! Мене вважають помилкой! Мене зітруть як той бруд з підвіконня Та я залишусь жити на даху! Протест на даху! Мій Особистий Протест Розлад Психічне Порушення Законо Слухняного Звіра
2023-01-29 15:16:56
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
цікава пісня
Відповісти
2023-01-29 15:20:46
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей можливо, це просто було в неопублікованих. Але мені більш подобається вважати це віршом під назвою пісня, біль концептуально напевно
Відповісти
2023-01-29 15:22:07
1
Генрі крадієць сенсу
дякую)
Відповісти
2023-01-29 16:06:00
Подобається
Інші вірші поета
Та-та-та Це хронічне. Її-бо капчик. 777 Вірш простенький, як саме моє життя Осінь
Інші поети
رِينبـــو
@RawanEltheni
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3887
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4468