Нескінченність.
Радіо. Крапка. Крапка. Хвилина.
Біль у якіїсь невідомій частині
Біль неопознаного об'єкту
Я не ховаю, пане, секрету
Я не ховаю дима шматки
Я не ховаю питання і пил
Я не ховаю мистецтва доз
Псіхоз.
Не ховайте собаку у дощ...
Не красивих коханнецьких поз
Псіхоз.
А я так ніжно любив собаку
Що навіть зрадив свого кота
Я змушував пити чай незнайомців
Я злий? Чи занадто добрий?
Я хто?
Я покохав? Не дозвольте же, пане
Дивитися в очі чужі і рідні
Я як людину вас розглядаю
Як хвилину бутття думок
Крапелька. Крапає вниз поступово
Знизу вверх. Ліків болі.
А я так хотів бути синім морем...
А тепер я просто слимак.
Якось так.
Вашу руку мені не тримать
Я не вмію тримати в руці навіть небо
Що вже про вашу руку казать.
- Це поганий вірш
- Я знаю
- Я вам вибачаю.
- Я теж.
- Ви виглядаєте стомленим...
- Та якось так склалося...
- Вам корисно відпочити
- Можливо
- Я спішу.
- А я вже нікуди не спішу. Занадто багато часу.
Занадто багато секунд.
- Так це ж добре.
- Безумовно. У світі не так вже багато доброго, щоб про це мовчати.
- Ви тому і кохаєте казки?
- Я тому і кохаю вас.
📻📻📻📻🪗🎷📻📻📻🪇🪘🎷🪗📻📻📻🔕🔇🔇🔕🔇
28.08.2023
4
3