Один
Раз Два Три Де? У сенсі? Та куди? Він - людина Ти - можливо В нього - сумінь В тебе - крила Я не вспів дорахувать А тебе вже не вшукать Раз Два Три Я б кохав Якщо б Я вмів Раз Два Три... Ти - один Секунди - три Я без крил Шукати йти? Раз Два Три.
2022-11-01 12:12:39
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Цікаво. Навіть дуже. Цей твір викликав змішані емоції в мене. Він в одночас легкий для прочитання, але змушує мене задуматись про плин часу.
Відповісти
2022-11-01 17:33:05
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую, можливо, саме це мені хотілося передати в ньому... дякую ♡°•
Відповісти
2022-11-02 06:08:25
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2624
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1463