Я помер
Генрі крадієць сенсу
Одного разу Я помер. Я не пам'ятаю Життя та щастя Я пам'ятаю Жорстокі обличчя Моїх жорстоких вбивць. Вони жорстоко кричали Що я не справжній Життя не справжнє Країна моя Не справжня Я їм не вірив Не вірив жорстоким словам. Я казав: я можливо не справжній Справжні люди Щасливі напевно Та життя моє справжнє Та країна моя - справжня. Жорстокі вбивці Жорстоко сміялись І вбили Жорстокою кулей. Казавши: не справжні говорити Права не мають. Можливо не був Я справжнім Справжні люди напевно Вміють мовчати Та життя моє було справжнім У моєї справжній країні. Жорстокі вбивці Не зможуть вбити країну Яка дуже справжня Та незалежить Від вбивць.
2022-12-25 16:38:29
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Генрі крадієць сенсу
дякую, вас також ♡°•
Відповісти
2022-12-25 17:10:02
Подобається
Сандра Мей
Сильно сказано. ( з різдвом вас)
Відповісти
2022-12-25 17:11:12
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую, вас також з різдвом ♡°•
Відповісти
2022-12-25 17:11:42
1
Інші вірші поета
Моя мова Нема кінця моїм коханням Нескінченність. Баг. 777. Ха-ха
Інші поети
R..
@Djihad
Ghadeer_29
@Ghadeer_Migdadi
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2380
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6153