Чорно-біла кішка
Генрі крадієць сенсу
Чорно-біла кішка Їде По чорно-білому коридору Балакає чорно-білим голосом На старій чорно білій плівці Вона чорно-біле посміхається Очі її чорно-білі Вокруг чорно-біла тиша Жодного чорно-білого звуку За вікном чорно-білі пташки Чорно-білий сніг їде Чорно-біле небо стомилось Чорно-біла кішка сміється В ней дуже красива Дуже незвична Зелена душа... -Як вам портрет, маркизо? -Мяу!
2023-02-07 14:25:33
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Veil
Вірш із багатогранним сенсом. Мені дуже сподобалось використання повтору "чорно-білого", а в кінці відкриття образу "Зеленої душі". Красивий контраст.
Відповісти
2023-02-07 14:52:09
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую ♡♡♡°•
Відповісти
2023-02-07 16:22:03
1
Генрі крадієць сенсу
@Veil дуже дякую, так ♡°•
Відповісти
2023-02-07 16:22:20
1
Інші вірші поета
Людина 007Запрошення на танок повний павуків ???00007 Цвинтар законів чужих Янгел
Інші поети
Мария Шпир
@mariya_shpir
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1429
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11840