Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Дівчина з рожевим волоссям Ця книга про дівчину на ім'я Саллі. Вона терпить глузування з боку своїх однокласниць, іноді це дохо...
  • Усе починається з дружби Це історія наївного підліткового кохання. Шкільна любов–це одна з безглуздих речей у житті, тому що...
  • حاقد عاشق|| The Love Odessy كانت السماء قد غربت وأضواء المُلحق الذي يخصّها مُفعّلة. تبسّمت حينما لمحت ظهره في الداخل، فتحت البا...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
І здимілася мить
Гримить мить, а дим димить. Труба гудкі гудки руба. Біда — пітьма. Піт капає, капелла, бандура — банда дурно виграва: Трубач, як бачиш шелестом веслує, художник худо пише шемріт мрій. Помрій, пограй, постій, відчуй, спинися. Повеселися! Селишся — лишись. Зостатись де? Деінде, тож питання: а де ж те "ні"? А де ж є те що "де"? Іде мов тінь, і грається, Бурхливо, щось хлинуло! А вітер мовчки гне гнітючі верби, а дим димить і здимілася мить.
0
0
18
ЕКЗИСТЕНЦІЙНА АВАРІЯ
ми - зіпсовані машини плоті й крові, сточені іржею гріхів чужої зброї. система збоїть, деталі не злагоджені, ремонт безнадійний - шлях утилізації. фабрика існування викидує товар, заводський брак в дефектній упаковці. люди - потвори, що ремствують на верстатах, божевільні роботи з недолугим кодом. ми запускаємось у невідомий космос, безглузді супутники, сліпі й неозброєні. кружляємо в чорній дірі пристрастей, згораємо в атмосфері гріхів й порочностей.
0
0
30
Трішки тепла
Коли ти пишеш сонечко стає з тобою можна забувати все я люблю тебе одну щіру добру і просту ніби світло замерає все тому що я кохаю ❤️ добрий ранок я пишу все тому що я люблю і не потрібно слів коли світе промічик теплоти ти знаєш як я тебе люблю кожного разу коли пишу і навіть зараз я пишу тобі мій промінчик мелоти 🥺💓
1
0
24
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Лучшее 2
Новини, Цікаве, Думки вголос
8
2
67
Интересно!?! Тогда жду ваши комментарии!!!
Цікаве, Думки вголос
8
9
60
Мне больше не хочется молчать
Думки вголос, Особисте
16
7
176