Ніколас Велес
@Sun_Moon_shine
Хто може ненавидіти автора більше його героїв?
Блог Всі
Хз чому, але чомусь книгожерам.
Новини, Різне, Особисте
Небосхил синього скла, Тебе схопила моя рука, Подаруй мені два крила, Не лякає мене гроза, Не знайде тут журба, Не обійме земля.
5
9
62
21/21 - повна халтура.
Новини
#топхалтура В пухову покривалі з нічної пітьми, З шепотом прохолодного вітру на землю ступи, Ей, Рум'яна історію дивну розкажи, Ту, що розповіли тобі сиві віки, Бо так легко забути почуті в дитинстві казки.
6
3
65
20/21
Новини
#топхалтура Де сни сплітаються в клубки, У небі немає ні сонця, ні пітьми, Розкинулись Морфея сади. Бог завжди плете гобелени і килими, Пестить макові пелюстки, І Гермесу диктує для брата рядки: «Фобетор, до Шаули сьогодні не йди, Бо він заслужив два стильні килими».
10
1
57
Книги Всі
Вірші Всі
Харраб
Крокують ноги, звиклі до дороги, І пісок могутніми руками загрібає вітер. Всю дорогу він його жбурляє в пілігрима, В приховані тюрбаном ясні очі, Що апокрифів так жадають. «Чи далекий я тримаю шлях? І котрий рік так крокую без зупину? Оглядаюсь — і не бачу сліду на піску, Схоже, що шлях тримаю лиш вперед». Чи душа дає наснагу йти, А може, отупіння мозку продовжує вести? Та ось прохолоді оазису Дарує втіху в своїй тіні харраб¹. Пілігримів бачу, що ховаються в тінях, У них брудні лиця і зморщені тіла, Одягнені в схоже на моє лахміття. Віддзеркалення дороги І втома в крові й кістках. «Хто ви, друзі? І куди тримаєте свій шлях?» «Я бачив мушлі й кістки в піску, То спогади пісків, І ми йдемо по пам'яті землі, А куди тримаєм шлях — самі не знаєм, Нам все одно не дістатись до мети», — Відповідали пілігриму тіні. «А може, ми твої чесноти?» — Сказала найдрібніша із персон. Крокують ноги, звиклі до дороги, І пісок шорсткий не дряпає лице. Тільки кілька кроків пройшов він від воріт, І шлях веде далі в невідоме, Та пілігрим вже вдома. ¹ — "харраб" (الخراب) — з арабської руїна, занедбане село.
2
0
149
«Епілог Герою»
На цьому я замикаю книгу життя. Що було, те пройшло, і нічого не повернеш. Залишаю вам сльози й сміх в кількох рядках, І мій полум'яний дух завжди живий. На цьому я замикаю всі мрії нездійснені, Так я звільняю небосхил для вас – Щасливі миті й сумні розлуки, Все це тепер чекає, друзі, вас. Залишаю вам кришталевий меч і силу надії. Втрачено скіпетр, і рука відрубана остигла, Час герою відпочити, знайти свій упокій. На цьому я замикаю книгу свого життя.
2
0
171
«Епілог Герою»
На цьому я замикаю книгу життя. Що було, те пройшло, і нічого не повернеш. Залишаю вам сльози й сміх в кількох рядках, І мій полум'яний дух завжди живий. На цьому я замикаю всі мрії нездійснені, Так я звільняю небосхил для вас – Щасливі миті й сумні розлуки, Все це тепер чекає, друзі, вас. Залишаю вам кришталевий меч і силу надії. Втрачено скіпетр, і рука відрубана остигла, Час герою відпочити, знайти свій упокій. На цьому я замикаю книгу свого життя.
1
0
282