«Епілог Герою»
На цьому я замикаю книгу життя. Що було, те пройшло, і нічого не повернеш. Залишаю вам сльози й сміх в кількох рядках, І мій полум'яний дух завжди живий. На цьому я замикаю всі мрії нездійснені, Так я звільняю небосхил для вас – Щасливі миті й сумні розлуки, Все це тепер чекає, друзі, вас. Залишаю вам кришталевий меч і силу надії. Втрачено скіпетр, і рука відрубана остигла, Час герою відпочити, знайти свій упокій. На цьому я замикаю книгу свого життя.
2024-06-11 06:04:45
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8954
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2255