«Епілог Герою»
Ніколас Велес
На цьому я замикаю книгу життя. Що було, те пройшло, і нічого не повернеш. Залишаю вам сльози й сміх в кількох рядках, І мій полум'яний дух завжди живий. На цьому я замикаю всі мрії нездійснені, Так я звільняю небосхил для вас – Щасливі миті й сумні розлуки, Все це тепер чекає, друзі, вас. Залишаю вам кришталевий меч і силу надії. Втрачено скіпетр, і рука відрубана остигла, Час герою відпочити, знайти свій упокій. На цьому я замикаю книгу свого життя.
2024-06-11 06:04:45
1
0
Інші вірші поета
«Епілог Герою» Чи мріють андроїди про електронних овець? Більше ніж об'єкт Балада Глядача
Інші поети
Aëden
@jewdiks
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2335
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3873