Цинкова Корона

Ніколас Велес

Два брати стоять Біля пустого трону, Ділять батькову корону. Так, кров остигнути встигла, І відспівали уже панахиду - Поділили землю і корону. Сини не знали одного: Що холодні долоні Не знайдуть спокою Під дрімучою горою. Туман стелиться сивою бородою, Встане в савані гнилому, Одягне вірну цинкову корону, Знову трон зайняв Володар.

2020-12-18 21:57:05

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Сандра Мей

https://www.surgebook.com/one_life_/book/ukrayinomovniy-konkurs-ntvoyi-slova-tvoyi-dumki-tvoyi-virshi Український конкурс для поетів. Вам задають тему, а ви пишете вірш. Переможця обирають кількістю сердечок на вірш. Проект не мій. Якщо цікаво то беріть участь

Відповісти

2021-04-28 13:57:20

Подобається

Інші вірші поета

З нуля. Уривок з "Пісні про Рун" Коли думки перебирав Молитва темного жреця

Інші поети

Veronika Gold

@Goldenbum

Aaliyah Salia

@writernxtdoor

Fatima Arif

@FA_Arif

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

104

12155

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1252