Цинкова Корона
Ніколас Велес
Два брати стоять Біля пустого трону, Ділять батькову корону. Так, кров остигнути встигла, І відспівали уже панахиду - Поділили землю і корону. Сини не знали одного: Що холодні долоні Не знайдуть спокою Під дрімучою горою. Туман стелиться сивою бородою, Встане в савані гнилому, Одягне вірну цинкову корону, Знову трон зайняв Володар.
2020-12-18 21:57:05
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
https://www.surgebook.com/one_life_/book/ukrayinomovniy-konkurs-ntvoyi-slova-tvoyi-dumki-tvoyi-virshi Український конкурс для поетів. Вам задають тему, а ви пишете вірш. Переможця обирають кількістю сердечок на вірш. Проект не мій. Якщо цікаво то беріть участь
Відповісти
2021-04-28 13:57:20
Подобається
Інші вірші поета
"Твоє ім'я?" Порада від Сільфрени Сон Без назви.
Інші поети
Diamond Darkwood
@RandxmHuman
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2746
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4836