Цинкова Корона
Ніколас Велес
Два брати стоять Біля пустого трону, Ділять батькову корону. Так, кров остигнути встигла, І відспівали уже панахиду - Поділили землю і корону. Сини не знали одного: Що холодні долоні Не знайдуть спокою Під дрімучою горою. Туман стелиться сивою бородою, Встане в савані гнилому, Одягне вірну цинкову корону, Знову трон зайняв Володар.
2020-12-18 21:57:05
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
https://www.surgebook.com/one_life_/book/ukrayinomovniy-konkurs-ntvoyi-slova-tvoyi-dumki-tvoyi-virshi Український конкурс для поетів. Вам задають тему, а ви пишете вірш. Переможця обирають кількістю сердечок на вірш. Проект не мій. Якщо цікаво то беріть участь
Відповісти
2021-04-28 13:57:20
Подобається
Інші вірші поета
Межа Архивы Штормосвета Підробки Чи мріють андроїди про електронних овець?
Інші поети
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3376
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5704