Цинкова Корона
Ніколас Велес
Два брати стоять Біля пустого трону, Ділять батькову корону. Так, кров остигнути встигла, І відспівали уже панахиду - Поділили землю і корону. Сини не знали одного: Що холодні долоні Не знайдуть спокою Під дрімучою горою. Туман стелиться сивою бородою, Встане в савані гнилому, Одягне вірну цинкову корону, Знову трон зайняв Володар.
2020-12-18 21:57:05
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
https://www.surgebook.com/one_life_/book/ukrayinomovniy-konkurs-ntvoyi-slova-tvoyi-dumki-tvoyi-virshi Український конкурс для поетів. Вам задають тему, а ви пишете вірш. Переможця обирають кількістю сердечок на вірш. Проект не мій. Якщо цікаво то беріть участь
Відповісти
2021-04-28 13:57:20
Подобається
Інші вірші поета
Мене шиза взяла (v.2) Весела гра Шарм 20-го століття Без назви.
Інші поети
Eva Bush
@Eva_Bush_
Sumyat Swezin
@Sumyat_Swezin
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1647
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4091