«Епілог Герою»
На цьому я замикаю книгу життя. Що було, те пройшло, і нічого не повернеш. Залишаю вам сльози й сміх в кількох рядках, І мій полум'яний дух завжди живий. На цьому я замикаю всі мрії нездійснені, Так я звільняю небосхил для вас – Щасливі миті й сумні розлуки, Все це тепер чекає, друзі, вас. Залишаю вам кришталевий меч і силу надії. Втрачено скіпетр, і рука відрубана остигла, Час герою відпочити, знайти свій упокій. На цьому я замикаю книгу свого життя.
2024-06-11 06:04:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3279
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4690