Блог
Всі
Книги
Всі
Вірші
Всі
Нездоланний
Час простий і нездоланний,
Голод, холод, серця щем.
Знову зачиняю ґрати:
"Назавжди", — кричу тепер.
Що за явище негоди
Буревій та дощосніг —
Заміта у лід пороги,
В снах прокурених моїх.
Аж опісля зостається —
Пріле листя і трава.
Чую ніжний трепет серця,
Й натепер ти не моя.
Час простий і нездоланний,
Голод, холод, серця щем.
Знову зачиняю ґрати:
"Назавжди?" — Шепчу тепер.
6
1
29
Щось страшне іде до нас
Колом, колом праця й щем,
Іскри хай летять дощем!
Колом, колом праця й сказ,
Щось страшне іде до нас!
Око жаби, зуб змії,
Лапу пса в казан мерщій
Вус кота, бджоли жало,
Миші пух й сови крило.
Колом, колом праця й щем,
Іскри хай летять дощем!
Колом, колом праця й сказ,
Щось страшне іде до нас!
В казані окріп кипить,
Під котлом вогонь горить.
Вовчий хвість туди кидай,
Й мощі відьми додавай!
Колом, колом праця й щем,
Іскри хай летять дощем!
Колом, колом праця й сказ,
Щось страшне іде до нас!
6
1
95
Послання Коринтянам
У цім житті достатньо таємниць,
А невідомість страхом нас карає
І той, хто мимобіжний — долілиць
Ховається, і вдосталь марить Раєм,
Шукає найпотрібніше з багатств,
У відчаї то плаче, то сміється,
І не взнає, що наднайбільший скарб,
Знайдеться там, де сховок є для серця.
Тож відтодí, коли обрав дорогу,
Не бійся, що піде все шкереберть:
Останній враг, над ким візьмемо гору —
Здоланна, хоч незнана нами смерть.
4
1
92
