Вірші
Демон ти, і демон я.
Все добре, це я.
Ти можеш іти!
Закривайте виставу, всі демони тут.
Наповнені кров'ю стакани.
У кожного з нас не скінченні рани.
Закривайте всі двері, почнемо цю гру.
Незліченність днів, кожну душу втоплю.
Все добре це, я!
Та вмене теж паршива душа.
Закривайте виставу, всі демони тут
Гуляєм допоки всю кров не допють .
Шануватись сенсу нема.
Та хоч щоб ти залишилась жива.
Іди! Двері закрий.
І хай почнеться ця гра.
Та хай горить і моя душа.
Демон ти , і демон я.
2
0
322
Таємниця
Її тіло не ідеальне, її волосся не таке вже й русяве,
Її погляд не такий вже жаданий,
І настрій не такий вже весняний,
У неї немає пріоритетів,
Можливо вона не жадана для всіх,
І не зроблять із неї скульптури,
Тай характер не кожен би хотів.
А мені лишень доторкнутись,
Цей запах волосся, і ніжності рук,
Хотів би відчути, і сильно обняти,
Можливо не так ідеальна,
Та хочу почути, її перед сном.
З думками, і снами до неї полину.
Щоб побути лише із нею, хвилину.
2
0
181
Бува....
Твоє волосся неначе рози,
Твої очі ніби вій,
По гороскопу хаос з тьмою,
Ти як кошеня з поламаною душою.
Ти буйний вітер серед скал,
Тебе прирівнюють з чумою,
В середньовіччя спалили б на кострі,
А ще скоріше то би розпяли на хресті,
Через тебе війни всі початі,
І я би не тільки це почав,
Прагнучи волі і свободи,
Знайшовши всі твої стежки,
Я тихо сяду між кормою,
Погляну в море твоїх мрій,
Я був би тим, ким була ти зі мною,
Померши в день, коли ти.
Зробила би себе весною...
1
0
306
Л.в.К
Я зірву це яблоко для тебе,
Із тобою смак цей розділю.
Я огорнусь палкою тьмою,
В тисячоліття вогнем твоїм згорю.
Порушивши усі закони, й зірвавши всі плоди.
Піду туди, де підеш Ти...
Продавши душу, піду на муки.
Заради поцілунку, я терпітиму сотні літ розлуки.
Зірвавши крила, я не впаду.
Віддавши серце, я не помру.
Я огорнусь палкою тьмою.
В тисячоліття вогнем твоїм згорю.
Заради тебе я все стерплю.
Ти заповнила мою пустоту.
Ти запалила мою душу.
Заради тебе всі закони я порушу...
3
0
402
молодець
Я .....не той кого хочеш ти.
Та ти зуміла зрозуму звести.
Немає думок, лиш тільки ти,
Немає стежок та хочу до тебе йти...
Твій голос заводить мене все сильніше.
Твої очі мене роблять простіше.
Ти зламала сильну душу,
Ти доводиш до гріха...
І не пропаде усмішка із лиця....
Я....не той кого хочеш ти.
Та Ти є тою кого хотів би Я...
Розібюсь об стіну від думок,
Я не в силах зробити крок.
Хотів би хоч раз обняти.
Та себе тобі віддати ...
Твій погляд,і очі ясні тримають в полоні ...
Хотів би поміститись у твої долоні
5
0
286
Ніч..
Безсоння, повний місяць, дорога в нікуди...
Туман і гори, десь тихо пливли..
Як важко дивитись у очі, які не кохають тебе.
Як важко змиритись, і думать що все це пройде.
Я хочу хоч раз, можливо в останнє.
Зійтись із тобою у танці.
І піти на світанці.
Спалив би весь світ за очі твої.
І згорів би у тому огні, лиш щоб потанцювати, як танцюють усі королі.
Ми не можем чекати, Тай терпіння нема.
Ми не можем зустрітись, та будем мовчати.
Ми не вип'єм отрути цієї до дна,
Бо страху наїлись сьогодні сповна...
6
0
305
)
В останній раз я сяду на мосту,
Візьму останню сигарету,
Останній раз я думкою пройдусь,
Як я люблю усю планету,
Ще парю раз я затянусь,
І кілька раз спитаю,
Якщо веде дорога ця до тебе,
Й немає більш шляхів,
З усмішкою скажу що задихаюсь,
Зловю останній я момент,
В останнє скажу я, що кохаю.
Пробач та міст я, цей взриваю.
1
0
172
Боляче
Ти знаєш, а завтра невідоме
Ти віриш, та боляче.
Можливо хочеш, а можливо ні.
Хай цвітуть усі дерева.
Та поглянем у майбутнє, закривши очі...
Несучи важкий тягар, зірву окови.
Почувши різні фрази, обірву всі нитки...
Лети, лети, у світ своїх ілюзій.
Ти знаєш, та завтра новий день...
Ти віриш, та зробиш не можливе .
Солодкий запах, обірветься пропис всіх листів.
Кожна з твоїх ігор, це вже кінець.
Кожне з твоїх слів, це лиш початок
Кожну з думок, затуманить твоє розуміння..
Глянь зі мною ти у майбутнє, зустрінь холодну весну.
Свічка догорить колись до тла, та і нам прийде пора.
Ти знаєш, а завтра невідоме
Ти віриш, та боляче..
Можливо хочеш, а можливо ні
5
0
296
1+?
Так, безглуздо напевно.
І зовсім не до вподоби.
Так, кричати даремно.
І не бачити сенсу в житті.
Та тільки відчувши,
І тільки збагнув.
Коли ти на повні груди ковтнув.
Що ми, є кожному куточку
Що ми, це ми і ми, Життя.
Та так, безглуздо напевно.
Та і кричати даремно.
Закрившись у стінах, ти знову мовчиш.
Сховавшись у тінях, в туман побіжиш.
Подивись хто поряд,
Так, безглуздо напевно!
Та і мовчати вже пізно й даремно
4
0
261
Думи мої...
На душі так холодно ...
Так одиноко, сумно й важко ...
А в думці лиш одне ...
В мені померло все святе...
Так глибоко думки доходять ...
Лунає пісня там сумна ....
В душі моїй безодня...
А руки вже самі пишуть вірші...
І ноги ледве вже тримають ...
О..Вже похоронну пісню
грають...
Ці думки яких вже й там нема...
Життя! глибоко помилився Я...
Незнаю про, що вже думати
мені...
Так хочеться шепотом
сказати...
Ну як же так!!!
Зробити вибір міг....
В голові вже пусто...
І музика не грає..
І тут пропало все..
Все святе, яке ховалося ітак
колись...
Та може взяти спис???
Яким кололи ці дурні...
Христа Ісуса на хресті...
Позбавитись цієї болі ...
Яка зараз вмені...
Тоді все буде добре ...
І місяць цей не буде вже
світити ...
І більш ніхто ні буде мене
дурити ...
Цією усмішкою і словами...
Ну як же так!!!
Зробити вибір міг...
А в голові ще білий сніг ....
І качечка пливе там по воді...
І просить кусочок хліба...
І вже.. я майже на весні...
Такі у мене є думки ....
Аж серце завмирає на
секунди...
Коли вле пройде період цей ...
І якім усмішка не поможе...
Тавже тай хватить....
Кажу собі я сам....
Та вже всміхнися і забудь...
Ці дні і спогади пройдуть...
І думка лиш про те ....
Колись пройде і я забуду ...
І більш кричати я небуду....
НУ ЯК ЖЕ ТАК!!!!
ЗРОБИТИ ВИБІР МІГ????
7
0
249
Яка вона
!!!
яка вона?
запах,колір,чи звук?
чи можна обійняти без рук?
та скільки потрібно платити?
щоб безмежно любити ..
Любити так як люблять батьки
За помилки,за гріхи...
просто так без лишніх слів....
як знайти її ?
куди іти?
кого запитати?
Хтож може про таку любов розказати?
я тоже хочу так покохати!!!
щоб просто сміятить, коли сміється вона...
І бути щасливим, коли щаслива вона ...
Можливо поплакати, коли плаче вона...
І просто мовчати ,коли вона мовчазна...
Тож де та любов???
яка вона???
запах,колір,чи звук???
Я готовий себе цілим віддати!!!
Я готовий з нею в прірву стрибати!!!
Я можу безмежно кохати!!!
І можливо вона мене зможе прийняти
Час від часу кожну помилку прощати
чи зможе своє серце віддати?
Я зміг би з нею бути собою завжди!
І незважати про все навкруги...
То як її зайти?
куди іти?
Кого запитати??
І хто може про неї мені розказати ?????
4
0
285
Захід сонця
захід сонця, цвіт твоїх мрій.
усмішка у небі, мільйони надій..
пориви вітру, навколо пустота...
дощ, відлига, нема душі...
тільки захід сонця, тільки ти.
загляни у середину, найди в собі людину
яскраві зірки навколо, Ніч!
загублені душі шукають себе...
зупинивши світ, немає болі.. .
закривши двері, нікого непускаєм..
а спогади лиш рвуться все сильніше...
шум і тишина, гармонія одна.
день і ніч, дощ і вітер ..
сум і радість , все разом....
загублюсь ніхто і не згадає...
та тільки захід сонця...
цього лиш хватає!!!!
3
0
224
Як жити...
Ми проживжи відрізок із життя
Намагаємось робити так щоб нам було краще...
та забуваємо про тих хто і справді важко розуміє життя
забуваєм хто ми і для чого потрібно жити ...
будуємо своє щастя на сльозах, на костях інших ....
ми падає в безодню задля того щоб возвиситись ....
а як це бути людиною?
коли навколо один безлад
ми вбиваємось заради моменту ...
моменту що ми комусь потрібні...
ми робимось самі щасливими ...
та недаруєм щастя...
світ де стах бере верх над людьми...
світ де ми це те хочуть бачити інші...
Де секс за гроші і без емоцій...
Де перевагу надають алкоголю і насиллю....
Хтось ще пам'ятає це відчуття холодного дощу під зоряним небом???
Чи те що тебе зустрічають з обіймами і сльозами щастя. .
всі кажуть що дитинство зараз не те....
можливо та непотрібно забувати ...
що діти це одне що спасає планету від насильства, від того щоб світ згорів...
Ми не можемо розібратись з тим що маєм та хочем ще і більше...
Тоді хто ми якщо живемо так...
Чи хто винуватий у тому ...
Вину шукати най простіш ..
та зізнатися в чомусь не подуші ...
Злидні, варвари, і егоїсти...
Керуймось і далі тими почуттями...
Скоро всі ітак підем до ями!!!
3
0
220
_
Ми на грані розуміння...
Проходить історія покоління...
Туманить фобія спасіння...
Обламуючи білі крила...
Назавжди прикуті до хреста...
Прив'язуючись до дуба ланцюгами ...
Той солод манить грішну душу...
Пройшовши через тисячі костей...
Де смерть більш не запрошує гостей...
На колінах вічність і в сльозах..
Вінок терновий у руках...
Втекти від себе не має змоги...
Згорілі всі прямі дороги...
Піднятись вже не має змоги...
То холод ніби- та зігріє...
Та жар який на вустах німіє....
А вітер ніби щей леліє..
Під дубом тим та в ланцюгах
Душа горить! В очах лиш страх...
Крилатий дим .. червоні сльози!
І кості на прямій дорозі!!!
2
8
169
Я...
Я загублена душа, я - пориви сліз...
Я кохаючи одну, закохуюсь у всіх.
де очі прозорі, і нема серцебиття!!!.
Мене зрозуміти не зможе ніхто...
Я вітер у полі, я висока скала...
Я не знаю, як прожити життя..
Десь демон чекає душу мою...
Де танцюватимуть на могилі моїй
Сорок шість нездійснених мрій...
Чи не так все б було ...
Де серце кровю стекло....
Я це мільйони доріг....
я- білий сніг...Я це комети...
Я не скажу! і ти не кажи..
Де ти!?
Кості ламає холодна кров... як
Вени зжимає свіже повітря. ..
Вдихнувши повні груди диму...
Все веселіш, пропадає тишина...
Я є у Тобі, я це планета ...
Я- синє море, Я це життя ...
Та шкода одне.
Мене вже нема!
4
0
199
Сон
я згадую з усмішкою ті сни!
де тоне корабль в синім морі...
де ніч та темна навкруги...
і хатинка в чорній крові..
Там пастирі моляться на похоронах
Красивої русалки...
де собаки виють без очей...
а кошенята мають крила ..
де в углу кричить від болі
малесенький хлопчина...
То страх мабуть закутав душу...
Та вже й проснутись мушу. .
Мабуть не сон, мабуть кінець...
Там Демон з нареченою піде під вінець..
То шум сопілки, крик птахів...
Де мохом покрились кості ...
Настінах кров, і приходять мертві гості...
Є міст над річкою відходів...
Там є війна народів...
Маленька хата вся вкрові...
І хлопець на землі....
Кричить що духу , ламається від болі ...
Згорів той клен у чистім полі....
Та тільки корабиль той Втопився в морі крові !!!
3
0
216
Якось так
Істину говорять лише раз...
пам'ятають тільки про погане...
Квітку викинуть коли зівяне ...
Пускають сльози будь коли...
Сміються з пустоти....
Немає тих хто просто є щасливий...
Вибирають краски та тільки чорні...
Слухати ніхто небуде...
Бачити ніхто нехоче...
Гноблять слабих та ходять в страху.
Всіх проблеми недотраху...
Зрозуму зійшов цей світ...
Нема правих і зовсім нема людей...
Біль це насолода...гордісті немає меж...
Всі підуть в пекло і я теж...
2
0
217
(
Гармонія ? Тишина? Безкінечний шум!
хтось вже втратив розум...
посипались гори , невідомі числа...
задай собі питаня! відповідь знайдеш теж сам...
течія несе в обрив ..
а хтось ще взагалі нічого не робив...
басейни крові , ріки мук...
яка смачга енергія розлук...
красива усмішка , ліс із костей....
Безодня навколо , і безліч людей...
Порвались всі струни, на колінах поет .
У небі веселка ....ніч ..парад комет ...
Гармонія? Тишина? Безкінечні розлуки.
Яскравість наповну,,топить людей...
Вікна повсюду немає дверей....
Сльози дощу, вдихнувши наповну ...
Завтра помру...
2
0
286
Поглянь у себе
НОВИЙ РІК КАЖЕТЕ
нові дні, нові мрії і нове життя
всі так надіються що новий рік буде кращим
що в ньому небуде болі, розчарувань.
Що в новий рік потрібно іти без довгів
і потрібно прощати обіди
Та нерозумієте ви істини Люди
що новий рік це просто лінія яку потрібно переступити
та все одно цеж ідете ви
а що зробити якщо усі в душі гнилі...
якщо усі лиш думаю про себе
і немають діла до тебе чи до мене....
якщо цей світ будується лиш так
щоб через деякий час він зник....
ніхто недумає скільки хворих у нас на СНІД
чи скільки дітей в дітдомі.....
і почуття совісті нікому незнайомі....
Та я вже неговорю про щось святе...
віра в Бога прокидається лише тоді
коли ми у якійсь біді....
і с кожним днем ми все блище пекла ......
НОВИЙ РІК КАЖЕТЕ....
цікаво як будуть жити наші діти через років 100...
будуть ходити бомжувать ....
і весь час дозу собі шукать.....
та ні напевно жити будуть лиш років 25 ....
на вулицях будуть текти ріки із відходів.....
а в роддомі будуть родить уродів....
цікава казка правда ....
а може й ні .....
та Вас судити не мені.......
НОВИЙ РІК КАЖЕТЕ .....
ну празнуйте тоді ....
та незабувайте що так ідуть роки....
один за другим потім третій......
і нас згадають лиш на портреті....
а може й НІ.....
З НОВИМ РОКОМ ДОРОГІ
3
0
261
Темрява
Запалена свіча, бокал на столі
Темний ворон сидить на плечі,
Все у тумані біля каміна,
На вході у дім, мертва людина.
Сходи у погріб, стіни кроваві,
Холод назовні, хрести є у ямі.
Зайди привітайся, дай щось взамін.
Щоб пройти, потрібен уклін.
Пройди і візьми чашу із кров'ю,
Зроби ковтки із повна, цей бокал п'ють до дна...
Так! Момент потрібно забути.
Бо насправді це, дасть нам збагнути..
Вечерю приносять нам на кістках.
Тільки лиш чутно крики в печах...
Ти думаєш сон, і хочеш проснутись...
Ти думаєш що все це просто ілюзії..
Покрутись навколо і поглянь...
Залишилась, тільки лиш грань...
Комусь пощастись, тож пийте до дна...
Життя, це просто гра!!
2
0
183
Я зроблю
Я зроблю млинців, цілу кучу..
Розтоплю я чорний шоколад..
Собі я візьму лимонад...
Так хочу щоб пропали негаразди..
Щоб розкулась з ланцюгів...
Щоб не стекла ти кров'ю...
А щоб хтось тебе любив...
Забудь всі сумніви і негаразди ...
Відкинь всі страхи навкруги.
І зовсім неважливий бархат тіла.
Та твоїх цвіт очей...
Хто бачив як колись любила...
Та скільки недоспаних ночей...
Історію не пишуть читачі...
Майбутнє неможливо предсказати.
Та про все не вдасться розказати...
І не потрібно бути похожим на книгу.
Та котитись до низу...
Хапаючись за цитати з інтернету...
Просто потрібно полюбити цю планету..
3
0
122
