Як жити...
(18+)
Ми проживжи відрізок із життя Намагаємось робити так щоб нам було краще... та забуваємо про тих хто і справді важко розуміє життя забуваєм хто ми і для чого потрібно жити ... будуємо своє щастя на сльозах, на костях інших .... ми падає в безодню задля того щоб возвиситись .... а як це бути людиною? коли навколо один безлад ми вбиваємось заради моменту ... моменту що ми комусь потрібні... ми робимось самі щасливими ... та недаруєм щастя... світ де стах бере верх над людьми... світ де ми це те хочуть бачити інші... Де секс за гроші і без емоцій... Де перевагу надають алкоголю і насиллю.... Хтось ще пам'ятає це відчуття холодного дощу під зоряним небом??? Чи те що тебе зустрічають з обіймами і сльозами щастя. . всі кажуть що дитинство зараз не те.... можливо та непотрібно забувати ... що діти це одне що спасає планету від насильства, від того щоб світ згорів... Ми не можемо розібратись з тим що маєм та хочем ще і більше... Тоді хто ми якщо живемо так... Чи хто винуватий у тому ... Вину шукати най простіш .. та зізнатися в чомусь не подуші ... Злидні, варвари, і егоїсти... Керуймось і далі тими почуттями... Скоро всі ітак підем до ями!!!
2021-02-08 18:33:19
3
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5959
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17036