Яка вона

Yujen barbossa _-

!!! яка вона? запах,колір,чи звук? чи можна обійняти без рук? та скільки потрібно платити? щоб безмежно любити .. Любити так як люблять батьки За помилки,за гріхи... просто так без лишніх слів.... як знайти її ? куди іти? кого запитати? Хтож може про таку любов розказати? я тоже хочу так покохати!!! щоб просто сміятить, коли сміється вона... І бути щасливим, коли щаслива вона ... Можливо поплакати, коли плаче вона... І просто мовчати ,коли вона мовчазна... Тож де та любов??? яка вона??? запах,колір,чи звук??? Я готовий себе цілим віддати!!! Я готовий з нею в прірву стрибати!!! Я можу безмежно кохати!!! І можливо вона мене зможе прийняти Час від часу кожну помилку прощати чи зможе своє серце віддати? Я зміг би з нею бути собою завжди! І незважати про все навкруги... То як її зайти? куди іти? Кого запитати?? І хто може про неї мені розказати ?????

2021-02-08 18:35:52

4

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12239

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3963