Захід сонця
захід сонця, цвіт твоїх мрій. усмішка у небі, мільйони надій.. пориви вітру, навколо пустота... дощ, відлига, нема душі... тільки захід сонця, тільки ти. загляни у середину, найди в собі людину яскраві зірки навколо, Ніч! загублені душі шукають себе... зупинивши світ, немає болі.. . закривши двері, нікого непускаєм.. а спогади лиш рвуться все сильніше... шум і тишина, гармонія одна. день і ніч, дощ і вітер .. сум і радість , все разом.... загублюсь ніхто і не згадає... та тільки захід сонця... цього лиш хватає!!!!
2021-02-08 18:34:30
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4939
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5922