покоління битих колін
Блакитноока
у пошуках нових акцій забувати про щастя, знаходити найвигіднішу з пропозицій, а як же вартість власного життя? трясця! будувати майбутнє на брехні, головне — без витрат, дідько! совість дрімає на мілині, а де ж бажаний результат? формувати ідеали, а ви знали, що у їхньому складі фальш? це все вони — бісові рожеві окуляри! і знову міста, і знову мокрий асфальт покоління битих колін заблукало шукаючи свою долю і що далі? зробити яскравіший колір стін чи ходити безвісті по полю? © solenka
2021-10-23 14:23:44
6
0
Інші вірші поета
д о р о с л е ж и т т я с в і т Наворожила О с і н ь
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2661
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2011