Про дружбу
Анастасія Заматевська
Вона - моя найкраща подруга. Дехто спитає: "Хто вона?" І не повстане жодна напруга, Навіть не треба імена. Її погляди віддзеркалюють мої, Кожен день ми підтримуєм зв'язок. А чи всякий може зрозуміти думки твої? Наша дружба - кожному зразок! Може скаже хтось: "Це не на довго!" Скількох людей вже доля розвела. Але не зустрічала ще когось такого ж рідного, Як вона... Ніскільки не сумніваюсь у нашій дружбі, Абизким спілкуватися не буду я. Бо кожен друг нам пізнається в службі, І їхня доля нам вже як своя! https://www.surgebook.com/ruslana_kolesnyk Руся, вітаю з 20-м днем народження! Бажаю міцного здоров'я, удачі та жіночого щастя!!! Цей вірш я присвячувала саме тобі, ти це знаєш, хочу, щоб він залишився тут!
2020-12-25 22:12:14
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lelyana_ art
Дякую, такий чудовий вірш 😍😍😍😍😍. Мільйон обнімашок 💫.
Відповісти
2020-12-25 22:18:32
Подобається
Інші вірші поета
Подивися на мене... Наболівші моменти Про українську мову А щастя вже не за горами...
Інші поети
cheska Bailey
@Francheska_Bailey
_Sveta_Sveta_
@_Sveta_Sveta_
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4503
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1990