Море думок

Анастасія Заматевська

Одного разу я не погляну на тебе, Не посміхнуся на твій погляд, Твоє смс не привабить мене, Твій образ стане словом "спогад". Думок немає - думок море, Бути самою чи з тобою, (В душі звичайно ж)* А серце чисте чи ще хворе? Доба летить вже за добою... Ночами буду згадувать тебе, А днями думки відганять, В душі така печаль шкребе, Минулі спогади манять. І так хотілося собі сказать, Щоб схаменулася скоріш, І досить когось воспівать, "Давай, кицюню, будь мудріш!"

2021-04-24 14:55:21

6

11

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (11)

Сандра Мей

@Анастасія Заматевська Слухай якщо не складно і по твоєму бажанню можеш так теж допомогти розповсюдити проект?

Відповісти

2021-04-28 09:09:52

Подобається

Анастасія Заматевська

@Сандра Мей звісно, треба просвітити таких же знедолених😁

Відповісти

2021-04-28 09:11:36

1

Сандра Мей

@Анастасія Заматевська дякую💖💖💖

Відповісти

2021-04-28 09:12:06

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1672

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1185