Наболівші моменти
Анастасія Заматевська
Це могли бути чудові моменти, їх прикрашати МИ могли б, але відкиньмо сентименти, як бачиш - МИ не потягли! Не варто скидувать на долю - ця владна жінка ні при чом, тим паче ТИ не руш слова про волю - Божу! ТИ покладайся лиш на себе в цьом! Я дякую обставинам, що МИ знайомі - це не просто слова. Все дуже наглядно, як в аксіомі, хоч від цих роздумів болить голова... ВСІ МИ щасливі будемо колись, хоча нащо "колись", коли є зараз?! І може слова ці комусь примітивними здались, та це нічого, бо я звичайний віршомаз...
2020-11-09 10:22:22
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lelyana_ art
Який життєвий вірш 😊. Така ситуація в багато кого траплялась, але треба не здаватися і вірити в краще 😉.
Відповісти
2020-11-09 10:25:38
1
Анастасія Заматевська
@Lelyana_ art змінимо ситуацію, коли будемо тільки на себе сподіватися і щось робити для змін на краще 😇
Відповісти
2020-11-09 10:27:57
1
Інші вірші поета
Про дружбу Навіяно тобою Любов у повітрі Про українську мову
Інші поети
Airad
@dassha
Malka Ibrahim
@Malka_ibrahim
Eiffel
@Miss_Eiffel
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3064
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1751