Блог
Всі
Повернення
Новини, Думки вголос, Потрібна допомога
Так, всім привіт 👋
Давно нічого не писала, але нарешті на душі стало легко і набагато краще. Моя вам порада, якщо щось невизначене у житті, вирішуйте скоріше, бо якщо висіти у статусі "не знаю", довго не протгянеш.
Наршеті, я вирішила для себе важливе питання, яке бентежило мене злітку.
Тепер не побоюсь опублікувати деякі робити та вірші, які накопичилися. Перший вірш, я вже виклала. Чекаю вашої реакції 😊. Буду також рада підтримати вас і прочитати ваші вірші ❤️. Якщо сподобаються то залишу коментар і вподобайку. Завжди ваша, Берні.
https://www.surgebook.com/berni/poem/odna
P. S. Сподіваюсь, про мене тут ще не забули 😅
Сумніві та їх наслідки
Цікаве, Думки вголос, Особисте
Останнім часом зважувала свої досягнення. Мені все здавалось, що я мало зробила. Але коли для інших мої моменти стали мега досягненнями, то зрозуміла, що біля мене дійсно не було людей, які б вважали мої книги та вірші чимось важливим і говорили б, що я вже багато зробила. Всі ці роки, я вважала себе невдахою, яка нічого не зробила і їй все мало, бо я ж не видала книгу чи не опублікувала жоден вірш, в якійсь збірці. Для мене всі мої твори не мали ніякої особливо цінності, в сенсі, що я не вірила в те, що вони ще комусь потрібні були.
Але, коли до мене звернулись за тим аби зробити зі мною інтерв'ю та поновити ідею одного проєкту, що колись був на SB, люди яких мало знала, зробили для мене велечезне відкриття 😅. Я дуже дякую вам ❤️😘.
А ще дякую людині, що відкрила мені можливість виступати перед іншими з віршами і отримати маленьку винагороду та визнання. З того моменту, я перестала переживати, що знайомі дізнаються, що я письменниця й трошки поэтесса.
Але до цього ще додалась думка, а кому я зараз потрібна? Мої книги, вірші та розповіді? Цього вже купа. Письменники постійно випускають свої відоси та поради. А я чим можу допомогти чи зробити? Це вже й так є.
Тому потрібні було дійсно багато часу аби знову відкрити себе. Знову перестати боятись писати свої думки.
Тому, я дуже дякую всім, хто був біля мене весь цей час. Особливо тим, кого за цей рік знайшла і відкрила для себе. Було особливо приємно, що ці люди по одній фотографії могли зрозуміти, що в мене щось не так 😅.
А отже всі мої наступні кроки в творчості, я присвячує вам. Й не полишаю свої мрії про книгу на полиці у книгарні. Дуже хочу відкрити свої твори для інших. Хоча я й досі не знаю, як правильно все провернути. Але я буду до цього йти.
А які в вас є мрії? Давайте трошки подумаємо про щось позитивне 😊. Буду рада послухати про ваші думки ❤️
Сон і натхнення
Цікаве, Думки вголос, Особисте
Найкращий спосіб щось придумати і обдумати, це перед тим, як заснути. Дійсно, багато разів рятувало саме це. Вчора, наприклад, треба було придумати ідею для написання розповіді для зачитування 😅. Я написала, що в мене є, що читати. Але якось зрозуміла, що свої твори, які зараз маю — читати не хочеться. То сиділа і не могла зрозуміти яку історію написати. І ось, перед сном, прям продумала все від початку і до кінця. А головне повчальну. Тому, скоро буде готова нова розповідь і я сподіваюсь, що вона сподобається 🙈
А як ви придумуєте історії? Де берете натхнення?
3
119
Книги
Всі
Вірші
Всі
Одна
Десь, була дівчина, така молода,
В душі її кішки роздирали зі дна.
Вона все мовчала, шукала чогось,
Аби бути важливою хоча б для когось.
Вона все мовчала, всі думки в пітьми.
На серці вже важко, доріг не знайти.
І очі заплакані, сльози все їдуть.
Вона все бажала знайти свій путь...
Але всеодно ніяк не приймуть.
Ця дівчина шукала, загублену душу,
Яку роздробили, ногами топтали,
В пісок її скелю, давно вже зламали.
Вона самотня, нікому не нужна.
А щастя своє, знищила руками.
Вона сама. Жила в пітьми.
Емоції свої знищила в вогні.
Вона все питалась, чому всі йдуть?
Чому не тримають її всі тут?
Чому на думки її все одно,
Бо вона для них лише велике дно...
Її почуття, ніхто й не знав.
Вона зарилась в них зі смутком прийняв.
Жаліючись про те, що ніхто не впізнав.
Залишалась самотня, зі своїми котами,
В квартирі одинокій, самотній назавжди.
____
P. S. Тепер вільно можу публікувати все, що накопичилося 😊
0
0
32
Попіл
Ти залишилась попелом в моєму серці.
Я зібрала спогади про тебе всі.
І ось нарешті, запальничка у руці,
А все, що було — згинуло в вогні.
Мені так стало легко на душі,
Коли цей попіл догірів і стлів.
І всі образи вмить счезли,
Як і посмішки твої.
Я так рада, що забула про все це,
Але, інколи, так болісно кортить:
Згадати фото, що були раніше.
Але то прах, у кутку лежить.
Ти залишилась попелом в моєму серці.
Там не має більш нічого про тебе.
Я дивлюсь на це вже іншими очима,
Жаль, що раніше цього не зробила...
---------------
© Всім людям про яких я хочу забути
7
0
189
Завтра прийде...
Якщо я загину завтра,
Що будеш робити ти?
Надалі гадати чи справді,
Коштувалі нерви ті часи?
Чи будеш корити себе,
За слова, що сказала колись?
Якщо ти помреш завтра,
Квіти на могилу принести?
Одна ракета — змінить життя.
І не тільки моє, можливо.
Сьогодні ти ще живий з рання,
А завтра лежиш вже в могилі.
Якщо помремо ми завтра разом,
Що би ти змінила?
А поки ще не пройшло сьогодні,
То можеш спати щасливо.
4
2
122
