Коханій
Хотів би лягти й просочитись в твої коліна Наче масло на сковорідці стати рідким Ти така красива, така жива і нетлінна, Просякнута смутком, силою, але поза тим Я шукаю тобі подібних, а їх немає Як нема й подібних очей серед сотні ночей Де знайти тебе справді мало хто знає Де шукати тебе... Мені не достатньо грошей, Щоб напасти на твій слід, як собака-шукач Щоб винюхати твій запах коханий до болю Заїла пластинка, зламався мій програвач Я мащу рани сіллю, а сам заливаюсь кров'ю Наливаюся кров'ю, як помідор на сонці Стаю сивим та млявим, наче мені вісім вісім Скажи, скільки мені ще йти й плутатись в твому волоссі? Скажи, скільки годинник буде тікати бісів? Скільки ще часу без твоїх вірних рук. Прожити без муки мені, кохана, не вдасться І кожного дня як вперше, в голові лиш "тук-тук" І я ніколи в житті перед смертю так не вагався Все через тебе. Чортове колесо крутиться Так само як крутиться моя голова біля тебе Стає рідним слово, втішною стає вулиця Всі ці вірші тобі, всі ці слова мені, але не для мене Тому що життя воно нескінченно мале Нескінченно дурне, нескінченно заповнене поле Я не знаю, які інтриги воно плете Але знай, з тобою хоч в саме пекло, хоч в синє море Хоча й плавать не вмію, хоча набагато слабший Хоча сонце вибухне на сотні малих часточок Для мене ти - та єдина. Мій серця стук геть інакший Ми з тобою як ручка і не її ковпачок Такі різні, але разом. Чорт чорт чорт чорт
2024-07-31 20:49:06
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5053
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3752