Сіжка
Давай я закрию очі, а ти зі мною на ліжку Куриш свою мільйонну-трильйонну сіжку. Смакуєш її аромат, до втоми, до болю. Наче вмиваєшся вперше стиглою кров'ю. Смакую слова, а ти свою кожну цигарку. Ми не любим сніданок, не посміхаємось ранку. Ми разом наче кров з молоком, такі різні. Я посміхаюсь лише тобі та на твої крики злісні Люблю сказати: "нічого" і "все гаразд". Я так люблю і ненавиджу водночáс Коли в життя моє приходить кохання. Зітхання із радістю, зітхання з страхом - одні зітхання. Хотілось би не відчувати ні смутку, ні жалю, Але в сотий раз я наливаюсь печаллю І ні сльозинки, ні крику не пророню. Мої сили і намагання стояти рівні нулю. Я вмираю як квітка, негадано та неждано. Але знали кінець один і виходів мало.
2024-05-14 17:44:54
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
ніхто і ніколи
кайфарик
Відповісти
2024-05-14 19:37:18
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6258
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2237