Раз в ніколи
Така любов буває раз в ніколи Все дивувувся я її нутру Твої слова - повзли крізь всі кордони І випадали в осад у пітьму І опадали листям жовтоцінним По осені, по літу та весні Ми разом в диклофосі тихо квітнем І умиваємось у ртутній ми росі Ми думаєм про сенси, але мало Ми хочемо життя? Та мабуть ні Ми вже давно суцільна рана І вже давно забули, що на дні Одні, закопані та заживо пришиті До крові, що прилипла до землі Ми ловимо метеликів, як миті Аби вони не бавились в імлі Я посміхаюсь, мені все байдуже Окрім тебе, окрім твого тепла Мені так пригорнутись треба дуже До рідного, коханого чола Така любов буває раз в ніколи Бо я не вмію справді так любить Під шкіру ти, мені тебе вкололи І мабуть тільки так я зможу жить
2024-07-21 20:47:40
3
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12447
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2543