Про мурашку (Осіннє)
Листя скрутилось і впало на землю, щоб ви його розтоптали Погляд його, голос його співає мені ті балади Про те, що мурашка і я, ми схожі, про те, що одної ми крові Про те, що розтоптані мої надії, такі ж як в мурашки хворі Це все від природи, це все від кінця, так само як від початку І ось вже мій список гріхів перемнули і ставлять на ньому печатку Листя хрумтіло у мене під стопами, листя кричало під ними А ви називали всі ваші тривоги ненависно брудними й чужими. Ви гралися в бога в чужому житті, неначе вас залишили Прямо посеред ляльок і машинок, і за вами геть не тужили Ви вміли вдавати, не бути собою, вдягати чиїсь "круті" маски Я як слухняне ягня йшов за вами і цей механізм все без змаски Крутились кружечки і коліщатка, крутились грані та рими Та тільки не знаю, що було з початку, й що буде в кінці-кінців з ними
2024-09-12 18:33:49
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2616
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12360