...
Серафім
В найбільш страшному сні В найбільш сумній печалі Я знахожу місце тобі Хоча ми цього не вбачали Хоча ми цього не бажали Й мріяти не могли Що прямо на цьому причалі Зустрінемось якось ми Страшно насправді жити Але страшніше - піти Бо серед гарячого жита І серед глухої пітьми Ми знаходимо один одного Серед тисяч, мільярдів людей Як частинки чогось природнього Ми знаходимось в вирі ідей В вирі мрій, в вирі втіх і бажань Але я вибираю тебе Я не знаю ні коливань Ні, пастельного Клода Моне Я не знаю нічого з минулого Я не знаю, що буде далі Від цього новоприбулого Потріскались всі скрижалі Зламались небесні полотна Розтріскалася земля Любов - вона допотопна Приблизно така, як я
2024-08-01 19:51:08
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
R E
"Допотопна" звучить як нешативне, але матко бозка, це ж правда)
Відповісти
2024-08-02 16:08:43
1
R E
@R E про існування любоаи, не про негатив
Відповісти
2024-08-02 16:09:02
1
Серафім
@R E Я тебе зрозумів, сонце)))
Відповісти
2024-08-02 16:10:02
Подобається
Інші вірші поета
Теорія про справжнє життя Майже Про кохання Гра (Вимкни світло)
Інші поети
hawaii_palmafa
@hawaii_palmafa
Ruslan
@unhappy_anonym
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6895
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5886