Сила
Не вірять люди в силу почуттів, Чи то пак, в силу справжньої любові, Та й ходять вічно втомлені і злі, Покинуті, всміхнутися не годні. Такі пішли тенденції, ще б пак! Кому тепер потрібне щире слово? Простіше чути те, що знаєш й так, Ніж щось, що змінить нас і все довкола. Так легко бути мудрим і крутим, Філософом на кухні, депутатом(!), Що знає, як зробити добре всім, Але собі не може дати раду... Та глибоко в душі згрубілих нас Живе малеча, повна здивування! Чудес чекаєм все життя, і час Не зміг здолати того поривання. Ми досі, попри всі замки й ключі, Так хочемо обіймів і любові, Бо нас, людей, прогрес ще не змінив, І, сподіваюся, не зробить це ніколи! Не вірять люди в щастя і любов, Та лиш вони завжди керують світом. Не гроші, влада, пристрасть і закон, А те, що в нас, закопане в граніті. Злякалися оголених сердець, А сцени голих тіл - звичайна норма... Відкрийте очі, вимкніть весь процес, І помічайте врешті біле, а не чорне! І хто завгодно скаже, що брешу, Але ви визнайте: в душі, на "дні морському", Ми вибір зробим в користь почуттів, Підем за серцем, під гербом любові!
2018-05-11 04:37:44
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мальва Польова
дзяк)))
Відповісти
2018-05-11 04:57:31
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2650
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2716