Натхнення
Десь блукає тихо-тихо,
Невловиме і тонке,
Сповнене примарних чарів
Те натхнення нетривке.
Ти біжиш за ним, полюєш,
Мов останній ловиш шанс,
А воно все вислизає
І бере на кпини нас!
А як тільки ти в турботах,
Й жити ніколи - примчить!
Заворушить, потормосить,
У спокої не лишить!
За наказом непоборним
Ти летиш, немов той птах,
До мольберту, пензля, ручки,
Щоб творить, інакше - крах!
То страшний маніпулятор,
Тиран і деспод! А хоча...
Ми б не бачили без нього
Краси і радостей життя.
2018-04-28 22:55:25
9
0