Ладина-парадокс

Мальва Польова

Вона людина цілі Й людина перешкод: Сама себе руйнує, Сама з землі й підводить. Залежна від емоцій, Обставин, звуків, слів. Упевнена й мінлива, Завжди на висоті! У них таке буває, В романтиків палких, І хоч життя кидає - Цінують кожен вдих. Вона - ходячий імпульс, Завжди ентузіаст, Від краху до пориву, То "дно", то "неболаз"... Між депресивним болем Невиплеканих мрій І між безмежним щастям Баланс знаходить свій. А, може, не знаходить, І вже давно здалась?... Та ні, злітає знову, Поламана й жива!

2018-04-26 19:13:24

6

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Мальва Польова

дякую, старалася😄 Поїзд навіює натхнення 😋

Відповісти

2018-04-26 19:15:08

Подобається

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4752

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10195