Ладина-парадокс
Мальва Польова
Вона людина цілі Й людина перешкод: Сама себе руйнує, Сама з землі й підводить. Залежна від емоцій, Обставин, звуків, слів. Упевнена й мінлива, Завжди на висоті! У них таке буває, В романтиків палких, І хоч життя кидає - Цінують кожен вдих. Вона - ходячий імпульс, Завжди ентузіаст, Від краху до пориву, То "дно", то "неболаз"... Між депресивним болем Невиплеканих мрій І між безмежним щастям Баланс знаходить свій. А, може, не знаходить, І вже давно здалась?... Та ні, злітає знову, Поламана й жива!
2018-04-26 19:13:24
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мальва Польова
дякую, старалася😄 Поїзд навіює натхнення 😋
Відповісти
2018-04-26 19:15:08
Подобається
Інші вірші поета
Натхнення Сила Тепла вечірня любов
Інші поети
AnnaMary
@AnnaMary_
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3291
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2764