Ладина-парадокс
Вона людина цілі Й людина перешкод: Сама себе руйнує, Сама з землі й підводить. Залежна від емоцій, Обставин, звуків, слів. Упевнена й мінлива, Завжди на висоті! У них таке буває, В романтиків палких, І хоч життя кидає - Цінують кожен вдих. Вона - ходячий імпульс, Завжди ентузіаст, Від краху до пориву, То "дно", то "неболаз"... Між депресивним болем Невиплеканих мрій І між безмежним щастям Баланс знаходить свій. А, може, не знаходить, І вже давно здалась?... Та ні, злітає знову, Поламана й жива!
2018-04-26 19:13:24
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мальва Польова
дякую, старалася😄 Поїзд навіює натхнення 😋
Відповісти
2018-04-26 19:15:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1382
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1873