Тепла вечірня любов

Мальва Польова

Ти поверни мене у той далекий вечір, Весняний або краще навіть літній, - Відчую вільний подих вітру в плечі, І знов скупаюсь в теплому промінні. Ти віднеси мене у тихий ніжний вечір, Де наше сонце палко горизонт цілує. Ти нагадай про всі важливі речі, Через які ще не померла, ще живу я! Давай полетимо в прекрасний вечір! Він тільки наш - таємний рай мовчання... Там кожне слово було недоречне, І кожен погляд був немов останній. Ти віднеси мене у теплий вечір, І спогадів печаль розвій за вітром. Спали мій відчай в сонці, наче в печі! Мій біль втопи у затишку невиннім... Я все тобі відкрию, милий вечір, Я серце вирву, в безцінь продам душу! Дозволь лиш на хвилиночку забутись, Не думати, для кого й що я мушу! Дозволь мені побути тут собою, Не жити тільки вицвілим минулим! Дозволь насолодитися красою, Не думати, що далі і що було. Щоночі лине серце в літній вечір... Щоранку прокидаюся й шкодую, Що я не там, але шкодую більше, Що навіть там тебе мені бракує......

2018-04-22 21:00:35

7

0

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1950

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2185