Тепла вечірня любов
Ти поверни мене у той далекий вечір, Весняний або краще навіть літній, - Відчую вільний подих вітру в плечі, І знов скупаюсь в теплому промінні. Ти віднеси мене у тихий ніжний вечір, Де наше сонце палко горизонт цілує. Ти нагадай про всі важливі речі, Через які ще не померла, ще живу я! Давай полетимо в прекрасний вечір! Він тільки наш - таємний рай мовчання... Там кожне слово було недоречне, І кожен погляд був немов останній. Ти віднеси мене у теплий вечір, І спогадів печаль розвій за вітром. Спали мій відчай в сонці, наче в печі! Мій біль втопи у затишку невиннім... Я все тобі відкрию, милий вечір, Я серце вирву, в безцінь продам душу! Дозволь лиш на хвилиночку забутись, Не думати, для кого й що я мушу! Дозволь мені побути тут собою, Не жити тільки вицвілим минулим! Дозволь насолодитися красою, Не думати, що далі і що було. Щоночі лине серце в літній вечір... Щоранку прокидаюся й шкодую, Що я не там, але шкодую більше, Що навіть там тебе мені бракує......
2018-04-22 21:00:35
7
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5558
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5633