Тепла вечірня любов

Мальва Польова

Ти поверни мене у той далекий вечір, Весняний або краще навіть літній, - Відчую вільний подих вітру в плечі, І знов скупаюсь в теплому промінні. Ти віднеси мене у тихий ніжний вечір, Де наше сонце палко горизонт цілує. Ти нагадай про всі важливі речі, Через які ще не померла, ще живу я! Давай полетимо в прекрасний вечір! Він тільки наш - таємний рай мовчання... Там кожне слово було недоречне, І кожен погляд був немов останній. Ти віднеси мене у теплий вечір, І спогадів печаль розвій за вітром. Спали мій відчай в сонці, наче в печі! Мій біль втопи у затишку невиннім... Я все тобі відкрию, милий вечір, Я серце вирву, в безцінь продам душу! Дозволь лиш на хвилиночку забутись, Не думати, для кого й що я мушу! Дозволь мені побути тут собою, Не жити тільки вицвілим минулим! Дозволь насолодитися красою, Не думати, що далі і що було. Щоночі лине серце в літній вечір... Щоранку прокидаюся й шкодую, Що я не там, але шкодую більше, Що навіть там тебе мені бракує......

2018-04-22 21:00:35

7

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2465

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1558