Тепла вечірня любов
Ти поверни мене у той далекий вечір, Весняний або краще навіть літній, - Відчую вільний подих вітру в плечі, І знов скупаюсь в теплому промінні. Ти віднеси мене у тихий ніжний вечір, Де наше сонце палко горизонт цілує. Ти нагадай про всі важливі речі, Через які ще не померла, ще живу я! Давай полетимо в прекрасний вечір! Він тільки наш - таємний рай мовчання... Там кожне слово було недоречне, І кожен погляд був немов останній. Ти віднеси мене у теплий вечір, І спогадів печаль розвій за вітром. Спали мій відчай в сонці, наче в печі! Мій біль втопи у затишку невиннім... Я все тобі відкрию, милий вечір, Я серце вирву, в безцінь продам душу! Дозволь лиш на хвилиночку забутись, Не думати, для кого й що я мушу! Дозволь мені побути тут собою, Не жити тільки вицвілим минулим! Дозволь насолодитися красою, Не думати, що далі і що було. Щоночі лине серце в літній вечір... Щоранку прокидаюся й шкодую, Що я не там, але шкодую більше, Що навіть там тебе мені бракує......
2018-04-22 21:00:35
7
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2509
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1996