Найкращі кадри
Я забув коли востаннє був у кіно Й отримував насолоду від того, Що там фільми, які я дивився вже давним-давно, А з нового десь ближче до нічого. І ти знаєш на пам'ять всі сюжети, Кожна репліка відскакує від зубів, Як вірші твого улюбленого поета, Але всеодно цікаво дивитися, як тоді, Коли вперше транслювали ці сцени, Й ти в захоплені заснути ніяк не міг І казав тільки: "Нене, Колись я буду там замість них". Батьки сміялися й казали, що звісно Ти станеш колись відомим, Проте вже дорослим розумієш, що там і без тебе надто тісно, Та й зі знайомих туди дійти теж не вдалось нікому. Як відео-стрічка промайнули роки, Недоспані ночі, кава, лампа настільна, Й ти вже сам режисер і сценарист Свого власного фільму Під назвою "Життя", Так втома й нестача сну, Проте ти ж сам казав, Що для чого мені бути другорядним для долі, коли в своєму зіграєш головну?! Ти б не подумав про це ніколи, Але ти маєш знати, Що хороший фільм не той, де розібрали ролі, А той, який розібрали на цитати. Тому грамотно підбирай слова, Бо помилятися нема коли й немає де, У житті краще, щоб кожен менше грав, Бо не нам вирішувати коли the end. Краще нас будуть тільки наші діти, Як то кажуть: " A Star is Born", І від цьому нам нікуди не дітись, А зараз тихо. Камера, мотор...
2021-01-20 15:36:21
4
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12309
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4663