Твої губи - отрута
Як же ж приємно буває відчути,
Що ніжна рука торкається твого плеча,
Але ж як паршиво бути почутим,
Та не отримати підримки, коли почав
З нуля і ще трішки, можливо,
Будучи на межі найбільших втрат
Зустріти тебе красиву -
Недосяжний варіант.
Твої губи - отрута,
Але всеодно їх хочу знову відчути
І побути з тобою,
Тільки не іншою, а такою,
Як це було колись тоді,
Ми з тобою вийшли надвір,
Бо в кімнаті було надто тісно,
Краще б ми заварили кашу, ніж замісили це тісто.
Треба бути оптимістом
І казати, що все гаразд,
Але мені набридло казати "звісно"
Й переносити все на наступний раз.
Я ж ось стою тут
І ти... тобі не дітись з меж цієї кімнати,
Я можу пообіцяти, що коли прийдуть
Лихі, то буду стіною. Я можу пообіцяти,
Що коли прийде крах
І ти йти вже не матимеш сил,
То я тебе віднесу на руках,
Ти тільки попроси.
Я можу пообіцяти... І занадто
Багато разів вже це зробив, на жаль,
Я повернусь сюди завтра
Й не буду зазирати під твою вуаль.
Ти будеш абсолютно та сама,
Як тоді, коли ми не розбиралися в словах,
Ти просто ще раз доторкнешся устами
І я відчую той самий неповторний смак.
Ти знов опустиш погляд,
У моїй руці буде твоя рука,
Скажеш, що не ти маєш тут бути зараз поряд,
Проте я чув, як рветься серце в твоїх грудях, коли я тебе обіймав.
Ти ближче до мене підійдеш -
Обіймеш міцно і... сльози твої потечуть,
Моє серце не б'ється, адже отрута... після такого не живуть,
Тепер точно не втечеш...
2021-01-24 20:25:00
5
0