Саша Гаврилюк
@Sasha_Havriliuk_
Не можу багато сказати про себе, адже я не знаю, яким буду завтра і чи взагалі воно буде..
Вірші Всі
У житті кожної людини
У житті людини... Та у всіх людей, Немає чіткого розподілу на хороше й погане, Прийде час, на жаль, точно прийде, Коли хороше буде злим, а зло хорошим стане... Та з людьми так не можна, Чи ж то доводимо до сліз, щоб не було пожеж? До душі не прикладеш подорожник, Розбите серце вже до купи не збереш. Річка розділяє береги, Ніяк не єднає їх, Не думав, що колись будеш таким - З болем пропускаєш те, що раніше викликало сміх. Краще ніякий досвід ніж поганий, Біль в грудях просто скажений, Хоч легше й не стане, Та все одно чомусь вживаємо все, щоб пошкодить печінку й легені. Перекладаємо біль як і відповідальність, Люди слабкі тим, що їх нагородили почуттями, Краще б не стало ще в животі у мами, замість Того, що зараз висвітлюю тремтячими губами. Чи то від болю, ненависті, страху, Чи то вже відчай розум затуманив, Недавно тільки робили ремонт, та проблеми з дахом, Не винні шрами й тим більше рани... Від того ще ніхто не вмер, А от про себе тільки найгірша думка, Раніше всім мотивував, а тепер Сам від відчаю знайти не можу порятунку... Все так умовно, просто жах! Засекречене чотири значним кодом, Мабуть, найбільша жага з усіх людських жаг - Це можливість подолати всі перешкоди. Та не виходить це чомусь, Щось невідоме для мене стоїть на заваді, - Нічого страшного, все буде добре, так... і все в цьому дусі, Я можу навіть усміхнусь при вас, але ніхто не знатиме як все насправді... Отрута кобри... Я вжалений мангуст, Ніби переміг, та наслідки доб'ють мене, Думаю, за настане колись такий момент... Та надіюсь,що серед всіх тарганів у голові залишиться здоровий глузд... Щиро надіюсь, але... Дзуськи...
2
0
108
Ти була рікою
Ти була рікою, Я свідок, бо біля витоків стояв, Всі твої шляхи пройшов з тобою, А зараз ти забула навіть моє ім'я. Мені не прикро, не шкода, Мені болить? Хіба що може трохи, Та лише за тебе, бо твоя вода Стала брудною, перетворилася в болото й поросла мохом. Лише жаби та в'юни, Ніякої поважної риби, Бачиш людей, кажеш, що це вони У всьому винні, вони це все зробили. Хто правий, хто ні - не знаю, Я - не суддя для душ людських, Єдине, що болота завжди оминають, Шкода, що я оминути його не встиг... Я повірив у той струмок, Який тік десь там, у гущавині лісу, Думав, що вирішиться все само, Що на воді виростуть квіти, як у Китаї плантації рису. Та вийшло все зовсім не так: Ні квітів, ні струмка, нічого взагалі, Так у житті виходить, що тонемо в океанах і морях, Та вибиратися вже доводиться з боліт...
2
0
120
Просто писав і просто римував
Мене питали не одноразово Як мені вдається так писати, хто мене вчив, Скажу вам відверто, чесне слово, Сам не знаю як це роблю і з яких причин. Я просто казав правильні слова, Просто їх і римував, Я цей шлях не обирав, Мабуть, прийшла пора Усвідомити, що це не я, Не я керую рукою на столі, Яка виводить цей хорей чи ямб, Виводить те, що з часом буде боліть... У моїй голові немає тих речей, Які є в серці та пульсують у венах, Мабуть, тому й поріз так пече, Тому й від втоми тремтять стегна Та й взагалі не тримають ноги, Ледь притомний був, Але внутрішня сила, якої було зовсім трохи, Все ж дала можливість дописати строфу. Буває дивишся у своє відображення, На ці риси, які нічим не особливі, І ти просто вражений, Взагалі не розумієш як це можливо, Що тобі під силу Продукувати щось більше ніж СО2, Я знаю тих, кого писати вірші вчили, Але розумію, що вони роблять це не так. Кожен рядок - продукт досвіду й часу, Скільки в собі кожне слово несе, Як ти там мені не розказуй, Що в мене не так, та в цьому ж сенс. Сенс у тому, що це щиро, від душі, Часу підбирати слова немає, Пишите вірші? Пишіть, Я ж вірші складаю. Вірю, що колись прийде момент, Коли зрозумію, що не дарма почав, Так, може не бути мені відомим поетом, Зате я ніколи не обманював читача. Мені не потрібно награних авацій, Критики... Скільки було їх вже таких, Ви на все дивитесь крізь пальці, Я ж на все дивлюся крізь рядки. Можливо я невіглас у цій справі, Але не збираюся робити з цього шоу, Адже мені лише одне цікаво - Щоб хтось у моїх рядках себе знайшов. Тому я не обманюю вас, Коли кажу, що секрету тут ніякого нема, Я просто писав правильні слова, Просто їх і римував.
2
0
240