У житті кожної людини

Саша Гаврилюк

У житті людини... Та у всіх людей, Немає чіткого розподілу на хороше й погане, Прийде час, на жаль, точно прийде, Коли хороше буде злим, а зло хорошим стане... Та з людьми так не можна, Чи ж то доводимо до сліз, щоб не було пожеж? До душі не прикладеш подорожник, Розбите серце вже до купи не збереш. Річка розділяє береги, Ніяк не єднає їх, Не думав, що колись будеш таким - З болем пропускаєш те, що раніше викликало сміх. Краще ніякий досвід ніж поганий, Біль в грудях просто скажений, Хоч легше й не стане, Та все одно чомусь вживаємо все, щоб пошкодить печінку й легені. Перекладаємо біль як і відповідальність, Люди слабкі тим, що їх нагородили почуттями, Краще б не стало ще в животі у мами, замість Того, що зараз висвітлюю тремтячими губами. Чи то від болю, ненависті, страху, Чи то вже відчай розум затуманив, Недавно тільки робили ремонт, та проблеми з дахом, Не винні шрами й тим більше рани... Від того ще ніхто не вмер, А от про себе тільки найгірша думка, Раніше всім мотивував, а тепер Сам від відчаю знайти не можу порятунку... Все так умовно, просто жах! Засекречене чотири значним кодом, Мабуть, найбільша жага з усіх людських жаг - Це можливість подолати всі перешкоди. Та не виходить це чомусь, Щось невідоме для мене стоїть на заваді, - Нічого страшного, все буде добре, так... і все в цьому дусі, Я можу навіть усміхнусь при вас, але ніхто не знатиме як все насправді... Отрута кобри... Я вжалений мангуст, Ніби переміг, та наслідки доб'ють мене, Думаю, за настане колись такий момент... Та надіюсь,що серед всіх тарганів у голові залишиться здоровий глузд... Щиро надіюсь, але... Дзуськи...

2024-03-04 20:27:55

2

0

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4771

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3274