Отака ти
(18+)
Отака ти... Я знав, що все лише міраж, Просто ніяк не міг сказати... А краще і не скажеш. Чому ти така - Не відомо обом, Тут зайві слова, Зустріч лоб у лоб. Кажу прямо, Майже холодними устами, Нічого не буває просто, Пам'ятаю першу зустріч: усмішка, невеликого зросту, Але наскільки очі бачать мало, Якими ми стали За такий проміжок часу? Пора знімати маску, Ти знаєш який я, Ну а ти... замовчую твоє ім'я, Показую пальцем на двері, Руки побиті, а спогади стерті, Все відверто... Краще було цим стосункам на початку вмерти, Ніж зараз казати, що гарна, але... ні на кого сперти... Ти просто стерво, На диво своїх юних літ, Вирішила погубити і мої. Зачиняю двері, хоча знаю, що все одно прийду, Ненавиджу... але все одно люблю.
2021-01-09 20:40:12
7
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2780
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1872