Отака ти
Саша Гаврилюк
(18+)
Отака ти... Я знав, що все лише міраж, Просто ніяк не міг сказати... А краще і не скажеш. Чому ти така - Не відомо обом, Тут зайві слова, Зустріч лоб у лоб. Кажу прямо, Майже холодними устами, Нічого не буває просто, Пам'ятаю першу зустріч: усмішка, невеликого зросту, Але наскільки очі бачать мало, Якими ми стали За такий проміжок часу? Пора знімати маску, Ти знаєш який я, Ну а ти... замовчую твоє ім'я, Показую пальцем на двері, Руки побиті, а спогади стерті, Все відверто... Краще було цим стосункам на початку вмерти, Ніж зараз казати, що гарна, але... ні на кого сперти... Ти просто стерво, На диво своїх юних літ, Вирішила погубити і мої. Зачиняю двері, хоча знаю, що все одно прийду, Ненавиджу... але все одно люблю.
2021-01-09 20:40:12
8
0
Інші вірші поета
Nothing brakes like a heart Ми прощаємось цього разу Ось ми вдвох в одній кімнаті Так буває не по собі
Інші поети
Mimi Meow
@Mimi_meow
secret
@secretnoclue
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4133
І сиділи, курили
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Ми сиділи і викурювали дні пачкáми, Вбивали їх пустими балачками Про погоду та інші нісенітниці. Годувалися казочками І давали обітниці. Ми сиділи і випивали. Чашка за чашкою З медом, ментолом, м'ятою чи ромашкою. І куштували пригорілі кекси, Що їх присипаючи насмішками, Виробляли рефлекси. Ми сиділи і малювали в календарі хрестики, Кілька аркушів перекреслили, Залишивши лише ту неділю, Щоб тих хвилин решту Ми ще так посиділи. І сиділи, курили, віддавали команди Аж поки опівніч не пробили куранти. І ми – дим, що розлетівся кімнатою. І наші старання увінчалися втратою Своєї кращої частини В полоні рутини.
63
17
4178