ТРІБ'ЮТ ДО "ПЕРЕВТІЛЕННЯ" Ф. КАФКИ
Він сидить кременистий Спочиває за містом Як подивишся зблизька Він несе лише вбиство Навіть вид зо                    дзеркала Міст від-                   стрелений Певно навмисно Шипасте намисто Руки штовхають Пика   мулить      мислення                 тісне                   тисне Напевно корисно В цій хаті Побутовий бич пихатий Ніц вдихати Спіч в темати- Ці стигмат оцих По нескінченному колу Обездолених парубків у неволі Я встиг пома- Цати інший шлях У очах Ані страх            ані шаноба                            ані надія Погляд спідлоба            вже з меншим тремтінням За містом         міцно Сплять          його подоби                    в його же тіні
2024-02-23 20:19:14
4
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3325
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4223