Пуск
Чашка чаю і твій погляд поряд Я не зважаю що з моря в зорях Немовби зграя немов живого Розмаїття квитків з трамвая Сяє натяками світлофора Ми вдвох вдих видих тьох Відповідає пульс Торох для тихих обох Означає пуск .
2022-10-04 11:59:47
22
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Veil
Як ти прийшов до такої форми та звідки береш натхнення? Що такого читаєш? Мені здається, треба багато чого перечитати, щоб писати такі нестандартні рядки й вміло поєднувати це з тематикою, яку хочеш передати. Я в захваті від вірша. Це дуже круто!
Відповісти
2022-10-04 12:10:43
1
Олег Шаула
@Veil Ґречно дякую. Драбинка насправді не дуже складна, до неї якось органічно сам приходиш, якщо тягне на короткі рядки, особливо якщо читаєш Маяковського, він її дуже любив.
Відповісти
2022-10-04 12:15:13
2
Кіса Белінська
Лайк за драбину! Моя зламалася(
Відповісти
2022-10-16 17:44:15
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1945
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5416