1

Олег Шаула

Саркоманд, наркомат. Прийдешній поштовх до границі зору. Як то буває у комах, найкращим коштом є можливість облетіти гору. Капелани думок планети Струнами описують струмкі стрункі струмки, З яких ми жадібно п'ємо усі ці роки, прослухавши усі сонети, Але з бажанням бути поряд з тим життям, якого нам давно не треба. То все тонкощі каяття, але ти уяви Фрактальну живописність, у якій Ми є асиметричний головотяп, Що намагається насолодитись. хоча би протягом перерви, гортає залишки червоних книг І думає, чи хоче жити у світі, де є тільки нерви, А потяг часу більше не вертає подивитись на тварин.

2023-07-18 19:59:03

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Олег Шаула

@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ 💦💦💦

Відповісти

2023-07-18 20:07:09

1

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

5265

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

6228