1
Олег Шаула
Саркоманд, наркомат. Прийдешній поштовх до границі зору. Як то буває у комах,             найкращим коштом                    є можливість облетіти гору. Капелани думок планети Струнами описують струмкі стрункі струмки, З яких ми жадібно п'ємо усі ці роки,                     прослухавши усі сонети, Але з бажанням бути поряд з тим життям,                      якого нам давно не треба. То все тонкощі каяття, але ти уяви Фрактальну живописність, у якій Ми є асиметричний головотяп, Що намагається насолодитись.     хоча би протягом перерви,        гортає залишки червоних книг І думає, чи хоче жити              у світі, де є тільки нерви, А потяг часу більше не вертає                  подивитись на тварин.
2023-07-18 19:59:03
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олег Шаула
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ 💦💦💦
Відповісти
2023-07-18 20:07:09
1
Інші вірші поета
54 ЕМІГРАЦІЯ (з нагоди 24-го лютого) 0. Перегорнутий Блазень 4
Інші поети
Molly Walker
@mollywalker228
typeof null
@heavens_are_fake
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12937
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2771