Монументальне забуття

Олег Шаула

Зпоміж аморфних сірих Напівпирамідальних структур Увічнені привиди майбутнього Попри що розсипаються бо дарма мармур Немезида вже прийняла всі міри Вирізала копіювала і вставила Взагалі навряд вже знайдуть його З початку вона утопію мала і правила Весь матеріал просушує її шкіру Без подиху зневіри виконує свою роль Потім щось ще зробити заради будь-чого Йому сподобається новий король

2022-10-15 09:26:15

16

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Олег Шаула

не про друзів складно, бо я дружуся з класними поетами в основному. Ласт Самурай, Настасья Агапова, Дада-растаман-ітсист, самоскид!, Есмеральда Еверфрі, все мої чели. З тих з ким не дуже спілкуюсь Надін Тіхонович, Кіса Белінська, буквально сьогодні знайшов класну поетесу Поліна Богаєвська, підписався чекаю віршів.

Відповісти

2023-07-25 12:52:17

Подобається

Олег Шаула

якщо порадиш когось із відомих і сурджбуковських, буду вдячний

Відповісти

2023-07-25 12:52:41

Подобається

Олег Шаула

в самоскида перевір телеграм канал в першому блогові, він там публікується

Відповісти

2023-07-25 13:16:00

Подобається

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

2913

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4104