4. Імператор
Від мого коліна відходить рід найсильніших чоловіків. Від мого плеча відходить, як від сакури, Гілля, що дає найліпші квіти – Прекрасних жінок, на яких просто так Не можна дивитись. Всі хочуть бути поряд, Не знаю, чи то моя заслуга. Ніхто не бачив мене слабким. Я перестав відчувати, що буваю слабким. Напій, про який я попросив у 80-их, Досі подається мені, і всі знають яким. Передаючи свою мудрість, Я бачу, що життя людини змінюється. В один момент усвідомлюєш, Що твої слова віддаються так просто, при цьому лікують найважчих людей. Не думай, що це казка, Це все той самий перший шлях. Який міг все скінчити, але став батьком Мені, батьку всього.
2023-07-28 12:12:08
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
li april
👍
Відповісти
2023-07-31 11:16:38
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3811
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2469