Ксения Чернорай
@kseniya_chernoray
Вірші Всі
Доля2.0
Чи можна карати за те, що кохаєш? Коли розум відсутній і голос дрожить? Чи можуть карати за те, що бажаєш? Нестерпно, всім тілом, міліметром душі? Чи можуть карати за те, що ти хочеш, Щоб поруч назавжди і понад усе? Чи можуть карати за те, що не знаєш, На що ви готові, щоб мати це все? Чи можуть ломати, кричати, вбивати? Не торкаючись тіла і, навіть, душі? Чи є в світі люди, що можуть прийняти Звичайнісінький вирок? І Ви знову чужі. Чи бувають насправді ті самі, моменти, Коли ви разом йдете, якби там не було? Чи бувають люди, в яких немає секретів? І якщо, навіть, є , то близьким всеодно. Чи можна насправді так сильно кохати, Щоб пройти через пекло і разом не буть? Чи можна насправді так сильно кохати, Щоб потрапити в пекло і тримати ту путь ? Нажаль, дійсно все так . Багато нюансів, Зрозуміти які ми не зможем ,хоч плач. Нажаль, дійсно все так. Тут просто без шансів, Бо доля – то самий жорсткий плач.
5
0
219
Вона
Коли Ти бачиш ії очі, Коли ти чуєш її сміх, Коли проводиш з нею ночі, Бо покинути не зміг. Коли вона як цілий світ- Ти поруч з нею у день, вночі. Коли ти чуєш її спів І не хочеш знов втекти. Коли без неї ти – ніхто, Якби то страшно не звучало. І розумієш- це воно! Точніш вона. І це початок .
2
0
181
Доля
В моїх очах немає віри- Ти випив її до останньої краплі. В моїх руках немає сили- Вони від розпачу ослабли. В твоїй душі такі крижини. Вони зроблені ніби із сталі Я молю, розкажи мені, милий! Ким для тебе я стала? Нащо один одного мучить? Ми стоїмо зараз на грані. -“і тільки смерть вас розлучить” -“Вибачте. Ви помилилися, пані…”
2
0
187