Доля
Ксения Чернорай
В моїх очах немає віри- Ти випив її до останньої краплі. В моїх руках немає сили- Вони від розпачу ослабли. В твоїй душі такі крижини. Вони зроблені ніби із сталі Я молю, розкажи мені, милий! Ким для тебе я стала? Нащо один одного мучить? Ми стоїмо зараз на грані. -“і тільки смерть вас розлучить” -“Вибачте. Ви помилилися, пані…”
2020-10-10 23:56:28
2
0
Інші вірші поета
Доля2.0 Вона
Інші поети
Cassandra Primo
@cassandra_primo
GannMorgana
@GannMorgana
lys
@plusbleuquetesyeux
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2791
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2044