Доля

Ксения Чернорай

В моїх очах немає віри- Ти випив її до останньої краплі. В моїх руках немає сили- Вони від розпачу ослабли. В твоїй душі такі крижини. Вони зроблені ніби із сталі Я молю, розкажи мені, милий! Ким для тебе я стала? Нащо один одного мучить? Ми стоїмо зараз на грані. -“і тільки смерть вас розлучить” -“Вибачте. Ви помилилися, пані…”

2020-10-10 23:56:28

Інші вірші поета

Вона Доля2.0

Інші поети

Uina Ku

@mayor_hija

Дарина Дорогань

@darynkaa

Meisongdi Riamroi

@Meisongdi_Riamroi

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6343

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5603