Доля
Ксения Чернорай
В моїх очах немає віри- Ти випив її до останньої краплі. В моїх руках немає сили- Вони від розпачу ослабли. В твоїй душі такі крижини. Вони зроблені ніби із сталі Я молю, розкажи мені, милий! Ким для тебе я стала? Нащо один одного мучить? Ми стоїмо зараз на грані. -“і тільки смерть вас розлучить” -“Вибачте. Ви помилилися, пані…”
2020-10-10 23:56:28
2
0
Інші вірші поета
Доля2.0 Вона
Інші поети
I_am_not_star
@I_am_not_star
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2563
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2925