Нарешті ваша
Олег Шаула
Примарна Шагразада не дає забути. Ми повертаємось із аду, бо ніде не будемо закутими. Руда палаюча наснага досягне спокути Для ворога і хто наважився ним бути. А я наважився вже кимось стати – Така національна забаганка. Навіщо знову заганяти себе в ґрати, Коли вже котрий раз ми на світанку: Морські жовтий, синій і наш брунатний. Мальовничо, але не абстрактно, Все стане як на тій світлині, так чи інакше. Я тут, я з вами, моя солов'їна нарешті ваша.
2022-09-30 10:47:35
18
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Олег Шаула
@Veil дякую ❤️
Відповісти
2022-09-30 16:24:49
1
Олег Шаула
все тепер треба буде відповідати заданій планці ахахаха
Відповісти
2022-09-30 16:34:38
Подобається
МОРГАН РЕЙ
Прочитав вірш. Скажу чесно, я в захопленні! Наша незалежна 💙💛
Відповісти
2022-10-01 19:56:19
1
Інші вірші поета
2. Перегорнута Верховна Жриця 2 3 Монументальне забуття
Інші поети
kamilionus_
@kamilionus_
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2389
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1531