Симфонія осені

Стефанія

Ти чуєш звук цього фортепіано? То дощ та осінь виграють дует. І може пані ця прийшла зарано Та вітер звідкись витяг свій кларнет. І так захопливо звучать міцні акорди, І так чарує серце самота... Вона прийшла, побивши всі рекорди, така чарівна і така проста.

2018-09-12 08:45:07

13

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Стефанія

@Оксана Галицька як завжди?

Відповісти

2018-09-12 18:02:29

1

Оксана Галицька

@Стефанія Ну тобто, у тебе усі вірші шикарні

Відповісти

2018-09-12 18:03:05

1

Стефанія

@Оксана Галицька 🤣

Відповісти

2018-09-12 18:04:39

1

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

45

44

2144

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

44

15

1059