Вогнева
Спостерігай. Спокійно, неквапливо. Не дихай - ти сполохаєш вогонь. Все що було до цього - неважливо. Лише його тепло поміж долонь Він дивився на тебе крізь багаття, спостерігає мовчки , як і ти. Можливо тихий шелест то прокляття. А може він благає :" підійди!" Ти зачарована, береш його за руку, Вслухаючись до тиші голосів Це відчуття не піддається друку, Це відгомін історій та часів. Нескладені ніколи ритуали, Що зараз просто в серці ожили Взяли й вогонь у тебе закохали. Так просто закохали і втекли.
2018-08-26 07:11:10
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
G.A.V Vriter
Супер! Класний вірш! В уяві малює дуже яскраву та романтичну атмосферу!
Відповісти
2018-08-26 07:15:40
1
Стефанія
@G.A.V Vriter 😊 дякую
Відповісти
2018-08-26 07:16:21
2
Vita Riter
Вау😍. Неймовірно! Дуже ніжно та романтично😍😍😍
Відповісти
2018-08-26 10:15:18
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2719
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4990