Гроза
Стефанія
Гроза не йде на компроміси, Вона шепоче нам крізь дощ, Крізь тишу мокрої завіси, Крізь сором опустілих площ. Вона ж бо знає кожну правду, Свою викохує мораль Ударом блискавки безжальним Збиваючи із серця шаль. Вона закохана у спокій Вона так любить глибину Де серед темряви і тиші Запалить зірку не одну. І заспіває на світанку і виглядатиме у даль. Чи просто всядеться на ганку і забавлятиме печаль...
2018-08-31 16:42:57
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
G.A.V Vriter
Дуже мальовниче та натхненно! Мені подобається! 👍
Відповісти
2018-08-31 19:19:09
Подобається
Інші вірші поета
А буває ти падаєш і... Жива Ескізи Симфонія осені
Інші поети
D. K.V.
@d_kv
ann a
@laccanelle
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2224
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1925