Жива

Стефанія

Я зникну, розчинюсь, я- невидимка. Такі прості слова - "мене нема" Живу лишень гортаючи сторінки. Живу, коли у темряві сама. Вас тисячі, мільйони, ви - століття. Безсилі літери у легіонах слів Описували всі земні жахіття Кінець яким ще навіть не назрів. Я заблудилась в павутинні. І потопаючи в думках, все те, що сниться мені нині Давно вже бачила в книжках. Я зникну, розчинюсь, залишу серце, папір в чорнилі, за вікном туман. І згасне світло і підуть актори, Життя - не казка, казка - не обман.

2018-12-09 09:09:15

29

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Vita Riter

Вау! Молодець😍. В тебе реально талант

Відповісти

2018-12-09 10:06:34

1

Субстанція Ночі

Дуже класно!👏👏👏

Відповісти

2018-12-09 19:51:52

Подобається

Елизавета

Жизненно..)

Відповісти

2019-03-14 14:13:33

Подобається

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

9686

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

8370