Міський мотив
Есмеральда Еверфрі
З вікна дев'ятого поверху міста я у безпеці погляну на світ: Люди всі із одного тут тіста, та різне начиння в них й різний політ. Раптовий дощ змиє make-up і поверхневий настрій з пересічних облич, Холодний вітер влаштує start-up, розкривши всі карти...надутий, як сич. Свідомість будує стіни і сходинки - бачу світ через отвір бійниць. Реальність страху фатальної помилки сяє вогнищем часу зірниць.
2019-06-07 17:16:08
7
0
Інші вірші поета
І кожен бореться... Ти сама Можливо шал ми з тобою
Інші поети
Nargiz Gul
@Gulmamedova_Nargiz
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
101
16
3688
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10904