Мені знову не буде боліти душа
Есмеральда Еверфрі
Мені знову не буде боліти душа, Коли ти, коли він, коли всі навкруги Будуть мчати із тим, хто за край вируша. Їй даремно, байдуже в обіймах пурги. Не лунатиме сміх, не прорветься сльоза, Через щит із холодно-сталевих думок. Та крізь очі блищить льодова бірюза, А до стану «мороз» залишився лиш крок. Вона звинеться* тихо клубочком шипів Поміж яв, поміж марень, під шепіт хвилин, І розважить її теплий книг шелест-спів По-під зорей з багряно-іскристих вуглин. Зодягнеться у сяйво північно-нічне, Чай з меліси хоч трохи її збадьорить. Хай даремність усю Час мечем відітне: Ту струну, що різким дисонансом звучить. Мене знову не буде боліти душа, Хоч насправді не спить, і правдиво жива. Їй байдуже, здається, бо вас не втіша, Та й себе людям рідко коли відкрива. *звинеться - те саме, що згорнеться.
2020-04-03 05:03:59
7
0
Інші вірші поета
Мій дім Інтерлюдія Коли здасться Замріяний погляд
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2470
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1546