Коли здасться
Коли здасться, що душу затоплює злом,
Коли рими складаються терпко-гіркі,
І на думці лишилися гнів й бурелом,
Ти згадай, що тайфуни емоцій стрімкі.
Коли знову перо стає темним мечем,
І від нього мертвіє навколишній світ,
Коли серце наповнює болісний щем,
Пам'ятай свій найперший привільний політ.
Коли тишу розщеплює грізний тамтам,
Коли трунок цинізму злітає із уст,
Не забудь: тільки ти вибираєш, чий храм
Побудуєш, й чийого вогню у нім хруст.
В твоїй волі: піднятись чи впасти на дно,
Розірвати кайдани чи нидіти в них.
Помилилась, звернула не там... все одно,
Маєш шанс, доки голос життя не затих.
Коли здасться, що світло занадто тяжке,
Щоб нести його в мóроці дóлу* смертей,
Просто знай: бій із тінню - заняття таке:
Сам на сам в нім не вистоїть жоден з людей.
*Дол - те саме, що долина.
2020-08-13 05:07:36
9
0